Сірі рифові акули дуже допитливі і можуть близько підпливати до дайверів. Це одна з видів акул, які можна часто спостерігати в Червоному морі та Індо-Тихоокеанському регіоні. Їх можна побачити на популярних дайв-сайтах, таких як рифи St.John's на півдні Червоного моря, і на відносно мілких коралових рифах біля природних бухт та урвищ.
Цей вид має обтічне тіло з довгою, широкою, але округлою мордою і великими круглими очима. Їх можна відрізнити по чорному краю хвостового плавця, гладкому або маленькому спинному плавцю середнього розміру з білими кінчиками і темними кінчиками інших плавців. У них вузькі грудні плавці і немає спинного гребеня.
Як правило, сіра рифова акула виростає не більше 1.9 метра в довжину, і мешкає на глибині в межах 60 метрів, але також вони здатні пірнати на глибину до 1000 метрів.
Сіра рифова акула - Carcharhinus amblyrhynchos
Сіра рифова акула зверху має забарвлення від світло-сірого до темно-сірого, а знизу - від світлішого до білого. Таке забарвлення дозволяє акулі залишатися непомітною для інших мешканців, як зверху, так і знизу. Також, ці акули можуть засмагати! Особини, що знаходяться більшу частину часу ближче до поверхні, мають більш темне забарвлення зверху, завдяки потраплянню на шкіру сонячних променів.
Сірі рифові акули - швидкі, рухливі хижаки, які харчуються в основному костистими рибами, головоногими молюсками та ракоподібними, при цьому більші особини зазвичай їдять більше головоногих молюсків (в основному кальмарів та восьминогів).
Ніч - найактивніший час у акул, вони поділяються на невеликі групи для полювання у відкритих водах, а вдень, групами до 20 особин, проводять час біля рифу. Вони особливо добре ловлять швидко плаваючу рибу у відкритій воді, що дозволяє їм полювати разом з рифовими акулами, які вважають за краще годуватися в рифових печерах та ущелинах. На відміну від цього взаємозв'язку, вважається, що рифові акули конкурують з сіро-блакитними акулами, оскільки у них дуже схожі харчові звички, і в районах з високою чисельністю рифових акул відносно мало сіро-блакитних акул, і навпаки.
Недавнє дослідження за допомогою акустичної телеметрії показало, що у сірих акул відносно невеликий ареал проживання (та частина рифа, в якій вони проводять більшу частину свого часу). Також було виявлено, що ці соціальні групи дуже стабільні, переміщення індивідів між групами відбувається рідко, і більшість одних і тих же особин будуть спілкуватися один з одним з року в рік.
Як і більшість інших видів акул, сірі рифові акули пізно дозрівають і повільно розмножуються. Вважається, що вони досягають статевозрілого віку близько в 7 років і мають передбачувану тривалість життя не менше 25 років. Самки народжують в посліді від 1 до 6 живих дитинчат розміром від 45 до 60 см, а вагітність триває від 9 до 14 місяців.
Сірі рифові акули в даний час занесені до Червоної книги, як такі, що знаходяться під загрозою зникнення, їх світова популяція скорочується. Через свої особливості життєвого циклу в поєднанні з обмеженим ареалом проживання і соціальною поведінкою цей вид більшою мірою схильний до ризику локального виснаження. Рибні промисли відловлюють їх по всьому світу для отримання м'яса, плавців та печінки, а також на їх популяцію впливає деградація коралових рифів в результаті підвищення температури та кислотності води океану.
На щастя, у відповідності з місцевими законами, національними та регіональними угодами та конвенціями в єгипетських водах цей вид акул відловлювати заборонено!
Це важливо, оскільки вони є ключовими мешканцями коралових рифів Червоного моря, так як ці акули запобігають надмірному розширенню інших популяцій, а відсутність цього процесу може мати негативний вплив на популяції видів, що знаходяться на більш низькому трофічні рівні (вниз по харчовому ланцюжку).
Автор:
Старр Сэмс
Переклад:
Володимир Киселик
RED SEA PROJECT™